• Yelyzaveta Trofanovych

Рефлексії на Art-talk з учнями


Кубізм, авангардизм, модернізм??? Що? Напевно ми всі не раз чули про ці напрямки мистецтва, бачили полотна, захоплювалися, не розуміли або плювалися і казали: "Приберіть! Я не хочу це бачити!"

Одна з найсерйозніших проблем нашого сьогодення - це гаджети. Телефони, ноутбуки, навушники, планшети, яблуко і так далі. Вони скрізь. Он сидить трьохрічне дитя з телефоном і дивиться мультики, аби батьки могли отримати святий спокій. Там група підлітків в навушниках втупилися в екрани. А шестирічні діти на День народження хочуть тепер не ляльки/машинки, а IPhone 7!

Офіси, банки, школи, магазини - куди не подивишся: люди з гаджетами. Навіть я зараз пишу в телефоні🤔

Який же зв'язок між мистецтвом і віртуальним світом? Аби люди звернули увагу на цю проблему, сучасні художники в своїх роботах зображують нас, такими якими ми є зараз. Згорбленими, в сидячому положенні, енергійно натискаючими на екран.

Сьогодні на заході "Art talk" я познайомилася з трьома такими творами мистецтва.

Перше полотно називається "Gadgets", її написав український художник з Харкова Ігор Липських. На цій роботі зображено двох підлітків. Хлопець поклав руку дівчині на плече. Складається враження, що вони доволі близькі і мають добрі стосунки. Але. Підлітки занурені у віртуальний світ. Можливо саме в цей момент вони переписуються один з одним в месенджері. Спілкуються, так як принято в 21 столітті.

Найбільше мою увагу привертає біла лінія між ними. Своєрідний кордон, прірва. Вони не помічають один одного, ігнорують, адже смайликами набагато легше передати свої емоції, ніж дивлячись в очі.

Страшно, бо тоді можна побачити справжні емоції.

Боляче, бо так реально.

Другий твір "Mobile Lovers" створив британський андеграундний стріт-артист Banksy. Поцілунок двох закоханих. Хіба не прекрасно??

Ні. Бо їх обличчя світяться не від кохання, а тому що горить екран мобільного телефону. На картині тепер не підлітки, а дорослі. Їх одяг говорить, що власники серйозні люди і працюють в якісь великій компанії. Тут ми розуміємо, що гаджети - проблема не лише дітей і підлітків, але також і більш свідомих людей.

Так, між ними немає лінії, як на першому полотні, але хіба від цього люди стали ближче??

Я доторкаюсь до тебе і не відчуваю.

Ми поряд і водночас нас розділяють кілометри написаних "я тебе люблю".

Хаос, шок, біль, образа. Саме такі емоції викликає робота Liu Bolin "Hide in the city".

- Чому хаос і шок?

- Бо перше що я бачу це сотні телефонів. Різних марок і моделей. Їх так багато і це лякає.

- А причому тут біль і образа?? Це ж смішно!

- Тому що за сотнями цих телефонів можна роздивитися людину. Хіба не образливо, що спочатку ми бачимо не людину, а її телефон, ноутбук, у неї AirPods чи навушники з провідочками?? Лише передивившись все це, ми оцінюємо людину. А як же її внутрішній світ?

- Ти що з минулого століття?? Який внутрішній світ? Може ми ще про людську душу поговоримо?

На жаль, у нашому бурхливому сьогоденні нам однаково, яка людина всередині. Ми дивимось на її оболонку і те, що вона тримає в руках і що в її вухах. А чим вона наповнена зсередини? А байдуже... власними думками, книжками і вмінням думати чи вмінням натискати на кнопочки.

Сумно.

Але тут є і маленька надія. Можливо, за цими електронними пристроями люди знайдуть людей???

#fundacjazpk #reyzdencjafzpk

#rezydencjaFZPK #Art #fundacjaZPK

fundcja zpk

Fundacja Związku

Polaków m. Kijowa

fundcja zpk

+48 797 785 995,

+38 097 476 3232

  • facebook_icon
  • instagram_icon