В рамках нашої мистецької резиденції прагнемо поєднувати і знайомити митців з дітьми і навпаки дітей з митцями найбільш не нав’язливими формами, щоб не злякати їх одне від одного, дати можливість придивитись і надихатись одне одним. Результати такої взаємодії дуже неочікувані і цікаві.
Продовжуючи знайомити учнів з роботами, ми запропонували дітям "поспілкуватись" з роботою яка найбільше зацікавила і поділитися про неї своїми враженнями. Учень мав можливість обрати собі роботу, усамітнитись з нею у виставковому просторі, занотувати свої враження (для цього ми підготували ряд питань – натяків). Потім учень ділився своїми емоціями та роздумами у бесіді з куратором проекту.
До Вашої уваги думки учениці 7 класу Ані Щербини про роботу Ольги Федорової (учні попередньо не знають назви роботи, тільки автора).
Хто автор роботи, яку ти обрала?
– авторка Ольга Федорова
Поглянь на роботу. Які перші асоціації вона в тебе викликала? Що перше спало на думку!?
– Важко сказати. Вперше коли потрапила в кімнату було багато людей і коли зачинили двері, які теж з написами, то трошки вражена були, чи розгублена. Але робота мені сподобалась.
А може вона викликає в тебе якісь спогади чи асоціації?
– Чомусь асоціюється з кімнатою підлітка 15-18 років. Тому що вони люблять залишати написи скрізь і прикрашати свої кімнати, тому саме така кімната пасувала б. Я би хотіла таку кімнату.
Сучасне мистецтво – це завжди унікальна концепція чи актуальне питання, задачка чи провокація. Як думаєш, яку тему підіймає авторка? Твоє ставлення до цієї теми?
– Підіймає тему художника, яким він має чи не має бути, хоча це не зовсім правда. Авторка закрила в кімнаті слова про стереотипи. Кімната – де художник хоче бути на самоті.
Спробуй розвинути / продовжити історію
– Я би затінила вікна трошки і на них написала б якесь речення по темі, або речення правди, ну типу «Художник може бути яким завгодно і не залежно від загальної думки». Не вистачає мені довгого речення.
Як думаєш, до кого направлена ця робота? Яка цільова аудиторія?
– Ця робота направлена на людей які прагнуть над чимось порозмислити, подумати над помилками. Кімната замикає в собі стереотипи які не потрібні в житті ані художника, ані звичайної людини.
Як би ти назвала цю роботу?
– «Неправда з вираженим характером»
Хто для тебе митець, а хто такий художник? І хто тоді Ольга? –
Художник – це людина яка гарно малює, а митець – це той хто створює щось нове. Ольга звісно митець, вона ж не просто малює і не упорядковує слова в одну лінію як текст. Коли починаєш читати в кийсь момент я зрозуміла що почала з третього рядка а опинилась де на рядок нижче.
На твою думку, які питання повинно піднімати сучасне мистецтво ? ,
– Питання сьогодення, майбутнє, почуття людини.
Якби ти створювала свій шедевр, яким би він був?
– На своєму шедеврі я би зобразила майбутнє архітектури в світло-синіх тонах, або от всі діти змінюють простір своїх кімнат, я би зобразила кімнату, про яку мріятиме сучасна дитина.
Що тобі потрібно, щоб створити шедевр?
– Перш за все – натхнення. Час, аби поміркувати, обдумати деталі, передивитися фото схожих робіт, придумати щось своє, додати цікаві елементи, зробити максимальні умови щоб все вийшло. Потім, зробити маленький макет, обдумати відтінки і мати хороший настрій для здійснення проекту.
З Анею ми говорили про роботу «Artist may» («Художник може») харківської художниці Ольги Федорової.
На резиденції авторка продовжила свій цикл попереднього воларту, де заповнила стіну обіцянками «Я больше никогда не…», досліджуючи межі свідомого вибору та зовнішнього тиску, умовностей та наслідків. «Artist may» – це замкнений простір (кімната) заповнена чорним по білому написами (крім вікна), які починаються словосполученнями «Artist may», а далі – що він може робити/не робити, яким він може бути/не бути. Авторка дослідила участь стереотипу в житті митця. Весь простір стає своєрідним місцем медитації та самоаналізу – вибору між загальноприйнятим і справжнім, між зовнішнім та внутрішнім.
